Невелике курортне містечко Алупка розташоване в 17 км. від Ялти біля підніжжя Ай-Петрі, трохи на схід від Сімеїзу. Літо в Алупці жарке, але завдяки морю, жара переноситься легко – бриз майже постійно охолоджує беріг. Середня температура повітря в липні – серпні +24,5°С, у лютому +3,4°С. Купальний сезон починається в першій декаді червня і продовжується до кінця жовтня. Поблизу Алупки на Ай-Петрінськой яйлі, в урочищі Ба-лин-кош, знайдені сліди перебування древньої людини епохи неоліту. У першому тисячолітті до н.е. тут жили таври – їх фортеця-притулок розташовувалася в двох кілометрах від міста на Хрестовій горі.
Одне із старих підприємств міста – винзавод “Алупка” – було засновано в 50-і рр. XIX століття. У 1982 р. при винзаводі відкрився демонстраційний зал на 240 відвідувачів. Серед пропонованих для дегустації вин – прославлений “Мускат білий Червоного каменя”, удостоєний на міжнародних конкурсах двох кубків “Гран-прі”, “Піно-Грі”, відзначений золотими і срібними медалями.
На південному краю Алупкінського парку розташований павільйон “Чайний будиночок”, в якому періодично влаштовуються виставки робіт кримських художників.
Невелике місто Алупка протянулося вздовж узбережжя на 4,5 км. Вузькі звивисті вулички в’ються вздовж порізаного берега або деруться в гори, нагадуючи сходи, будиночки на них розташовані буквально один над одним. Житло будувалося уздовж гірських стежок, тому Алупка зберегла багато рис гірського селеща. Але, не дивлячись на заплутане на перший погляд планування, в Алупці не дуже складно орієнтуватися, оскільки майже всі основні міські установи, готелі, магазини і підприємства громадського харчування зосереджені в центрі, на п’яти вулицях, що відходять від Головної площі.
Головна пам’ятка Алупки – Воронцівський палац і прилеглий до нього парк.
Побудований в епоху романтизму, він приголомшує сучасного глядача яскравою своєрідністю архітектурних форм. Оригінальне планування, цікаве стильове рішення кожного з корпусів, майстерність, з якою викладені стіни і, нарешті, обробка внутрішніх приміщень, – все це захоплює вже не одне покоління любителів прекрасного. Сотні кріпосних і вільнонайманих робітників – каменярів, різьбярів, ліпників, столярів – вклали сюди свій талант і працю. При цьому був настільки майстерно використаний рельєф місцевості, що, здається, палац зростає з навколишньої природи.
© 2011, Жіночий журнал SUPEROVA.COM. Авторські права застережено.
Сподобалась публікація?
Поділися з друзями в соціальних мережах:|
|
Ця стаття про: Алупка, Воронцівський палац, Курорти Криму