Скупатися в кришталево чистій воді «українського Байкалу», набрати білих грибів і стиглої ожини, порибалити вдосталь, випробувати всю красу сільського життя, оздоровитися і відпочити від метушні міста – саме за цим їдуть на Шацькі озера. Близько. Недорого. Чарівно!
У липні гаряче, і хочеться прохолоди. На морських курортах дуже багатолюдно і дорого. У селі нудно. Саме час відправитися в невелику подорож по Україні – до Волинського Полісся, живописного краю озер. А їх тут цілих 22, і найвідоміше – Світязь. Вода в нім чистісінька (озеро живиться підземними джерелами), пляж піщаний, повітря цілюще, наповнене фітонцидами, і все це – в лісовому оазисі, багатому грибами і ягодами. У 1983 році, аби зберегти всю цю красу, Шацькому підрайону привласнили статус Національного природного заповідника. І у тебе є шанс провести в цьому унікальному природному комплексі відпустку або уікенд! Шацькі озера – те місце, де простота і безпосередність «кантрі-сайд» переплітаються з красою незвіданих лісових стежинок і сонячною безтурботністю морського відпочинку. Нудно точно не буде!
Для львів’ян відпочинок на Шацьких озерах давно став традиційним: 2 години – і ти на курорті. Кияни ж за звичкою більше рвуться до Криму. Тим часом на машині із столиці до Шацька – близько 7 годин. Можна добиратися з різних міст України на поїзді до Ковеля, Луцька або Любомля: звідти до Шацька і Світязя регулярно курсують маршрутні таксі. Де оселитися, вибирай, виходячи з власних побажань і фінансових можливостей. Є тут санаторій «Лiсова пiсня» з хорошою лікувальною базою, пансіонат «Шацькі озера» і близько 70 баз відпочинку на будь-який смак. Можна улаштуватися і в шикарному котеджі зі всіма комунікаціями (лише місця краще бронювати заздалегідь), і в палатковому кемпінгу. Найбільш прийнятний за ціною варіант – зняти кімнату в приватному секторі в селі Світязь. Відразу можна домовитися і про харчування: місцеві господині дуже гостинні і за невеликі гроші порадують справжніми сільськими стравами – омлетом з домашніх яєць, вареничками з вишнями і сиром, смаженою рибкою. А що залишається тобі? Насолоджуватися природою, купатися, рибалити!
Найбільше озеро Шацбкого національного парку (і всієї України!) – Світязь. Місцеві жителі з гордістю називають його українським Байкалом. Звичайно, масштаби не ті, але все одно вражають: по площі – 28 квадратних кілометрів, а глибина місцями досягає 58 метрів! При цьому береги Світязя – дуже мілкі (Шацькі озера знаходяться у стадії старіння і з кожним роком міліють). Недивно, що сюди приїзджає багато мамусь з малятами: пісочок білий, вода прозора і неглибоко. Не всім, правда, це подобається: аби поплавати досхочу, потрібно відійти від берега на декілька десятків метрів. Зате у вітряну погоду на Світязі збираються справжні хвилі. Відчуття таке, немов ти на морі. Не даремно це озеро часто порівнюють з Азовом.
Яке ж щастя в жаркий день викупатися в прохолодній озерній воді! А вона тут хоч і не солона, але цілюща. Про її лікувальні властивості говорять давно: люди відмітили, що рани, промиті озерною водою, гояться швидше. Вже пізніше цьому знайшлося пояснення: виявляється, до складу води входять срібло і гліцерин. Недаремно ж після купань шкіра стає еластичною і гладкою, немов шовк. Польські красуні, до речі, знали про це з давніх часів: воду зі Світязя спеціально возили до Варшави, аби дівчата з багатих сімей приймали з нею косметичні ванни.
У темно-синій далечині дзеркальну озерну гладь розрізає золотиста смужка землі – острів на Світязі. За легендою, він виник на місці, де парубок і дівчина перетворилися на явір і липу – тепер його іменують Островом закоханих. Під час експедиції академіка П. А. Тутковського, першого дослідника Шацьких озер (1899 р.), тут знайшли руїни якоїсь споруди.
Етнографи вирішили, що це – залишки невеликої церкви. Зараз же тут знаходиться профілакторій лісового господарства. Старожили запевняють, що існує дорога, по якій від берега до острова можна добратися пішки. Де вона, ніхто до цих пір не показав, тому краще узяти напрокат човен і припливти сюди: погуляти по острову, помилуватися потужними тополями і ніжними березами, послухати спів солов’я і побачити красивий захід – темночервоний сонячний круг, який тоне в озері.
Бути на Волинському Поліссі і не порибалити – великий недолік! Адже Шацькі озера багаті рибою – її там більше 30 видів. Окрім звичних окунів, щук, лящів і карасів, тут водяться рідкісні акліматизовані види, наприклад в Світязі, Пульмецькому і Кримному озерах – канадський сом, в Пісочному – форелеокунь, в Пулемецькому – чудський сиг, в Люцимері і Чорному Великому – судак і амурський сазан. Останнє озеро, що знаходиться на південних околицях Шацька і сполучене вузьким перешийком з Люцимером, так і називають – «Надія рибака». Багато риби і в маленьких озерцях – Круглому, Карасинцеві, Сомінцеві (їх назви говорять самі за себе!). Але візитка тутешніх озер – вугор, справжнісінький делікатес! Про рибу-змію ходить стільки легенд, що можна заслухатись. Кажуть, нібито вугор уміє пересуватися по суші і навіть заповзає на поля, аби покуштувати молодого гороху. Або під час рибалки двох-триметровий вугрище може задушити саму рибалку, якщо не розрахувати сили. Досвідчені рибалки лише усміхаються, почувши ці казки. Вони стверджують, що вугрі вагою більше 2 кг – великий успіх. Що ж до особливостей лову, то краще всього «водяна змія» йде на звичайну уклейку і іншу дрібну рибку, хоча можна ловити і на м’ясо рака, черв’яків, перловку. Способів лову теж багато: кухлі, донка-гумка, звичайна вудка. Якщо вугор попався на гачок, перемогу святкувати рано: володіючи потужним і гнучким тілом, він може зірватися. Загалом, зловити цю рибку – те ще мистецтво. І якщо успіх не посміхнеться – купи копченого вугра на найближчому ринку. Ціна немаленькая (100 грн. за кг), але спробувати варто: це дуже смачні ласощі і візитна картка Шацьких озер.
Чим ще зайнятися в теплі дні? Їдь на озеро Пісочне, прокатайся на водних горках і катамаранах: біля берегів воно не таке дрібне, як Світязь. А ось на Світязі можна спробувати дайвінг (база дайвінгістів знаходиться в пансіонаті «Шацькі озера», відразу за селом). Обов’язково домовся з кимось з місцевих та піди з провідником в ліс: у липні дозвіває ожина, суниця, малина, багато білих грибів, підберезників, лисичок і маслюків. Ягоди можна перетерти з цукром, аби зимовими вечорами пити вітамінний поліський чай, а гриби – засушити або попросити хазяйку тут же насмажити з цибулькою і картоплею. А потім влаштувати трапезу на свіжому повітрі…
Мрієш про культурну програму? Багато баз пропонують відпочиваючим екскурсії – піші і водні. У самому Шацьку відвідай краєзнавчий музей: розповідь екскурсовода про представників місцевої фауни змусить тебе не раз посміхнутися! А якщо не боїшся переїздів на автобусі, вирушай на день до Львову, аби пройтися по старовинних вуличках і випити знаменитої львівської кави. Або погуляй по древньому місту ВолодимирВолинському, де знаходяться білокам’яний Успенський собор часів князя Мстислава Ізяславіча (1156-1160 рр.) і оригінальна Василлівська церква-ротонда XIIIXIV вв. (у цих напрямах ходять маршрути).
Ще одна екскурсія, яку не варто пропускати, – в Брестську фортецю.
Шацький національний парк на півночі межує з Білоруссю, їхати до фортеці-героя недовго.
Ввечері теж буде чим зайнятися: є на Світязі і бари, і клуби, і дискотеки, хоча говорити про надрозвинену інфраструктуру поки рано. Зате саме в липні, під час свята Івана Купала, на берегах озера проходит фестиваль української естрадної пісні. Аби прийняти участь в ньому, в Шацький заповідник приїжджають виконавці не лише зі всіх куточків України, але і з інших країн – Молдови, Польщі, Німеччини, Франції, Литви…
А взагалі, на Шацьких озерах не обов’язково шукати собі якесь спеціальне заняття. Просто спостерігати за природою, вбирати її красу, вдихати повітря, від якого крутиться голова, бродити босоніж по теплому піску уздовж озерних берегів – ось справжня насолода. Звична щоденна метушня залишається десь за кадром. А до тебе приходить утихомирення і натхнення, які не покидають і після повернення в місто.
Чи знаєш ти, що флора Шацького заповідника налічує 825 видів рослин, з яких більше 20 занесені в Червону книгу України. Багатий тут і тваринний світ (косуля, лось, заєць-русак, дикий кабан, єнотовидний собака, ласка, чорний тхір, ондатра, куниця, видра і т. д.), гніздиться багато птиць – качки, лебеді, кулики, глухарі, чаплі, тетеруки, а з рідких мешкають чорна лелека, сірий журавель, пугач, теж занесені в Червону книгу нашої країни.
Площа Шацького національного парку – 32,5 тис. га. Територію, на якій знаходяться озера, називають Шацькими озерами. Цей унікальний куточок природи увібрав в себе всю красу Волинського краю і найближчими роками має всі шанси стати одним з популярних місць туризму і родинного відпочинку у всій Європі.
Багато легенд ходить про перлину Шацького національного парку. Одна з них розповідає, що на місці Свитітязя колись стояв замок. Князь, його господар, допомагаючи сусідові в битві з ворогом, залишив свої володіння разом з його жителями без захисту. Ворог підійшов впритул до стін фортеці. І тоді княжа дочка, красива і горда, звернулася до Небес з молитвою, аби замок не дістався ворогові. У ту ж мить все захиталося і пішло під землю, а на місці поселення виникло озеро з чудовими кольорами на берегах… Звичайно, це всього лише легенда. Але, дивлячись на цей живописний куточок, віриш, що без чаклунства тут не обійшлося.
© 2009 – 2010, Жіночий журнал SUPEROVA.COM. Авторські права застережено.
Сподобалась публікація?
Поділися з друзями в соціальних мережах:|
|
Ця стаття про: Волинського Полісся, національного парку, Недорого, озеро, Пісочне, пляж піщаний, Світязь, Шацькі озера, Шацький заповідник, Шацьких озер