В першу чергу, для недоношеного малюка необхідно створити оптимальний температурний режим. Температура повітря в кімнаті має бути 22-25 С. Причому, кожних 3 години необхідно провітрювати приміщення по 15-20 хвилин. Безпосередньо біля дитинки (під ковдрою) слід підтримувати температуру 28-32 градуси, що дозволяє забезпечити температуру тіла крихітки 36,5-37 градусів. Тому, часто виникає необхідність в додатковому обігріві новонародженого. Для цих цілей зручно використовувати гумові грілки. Температура води в грілках повинна складати 60-65 градусів.
Електричні грілки і ковдри для обігріву новонароджених застосовувати не можна. Залежно від ступеня недоношеності і температурних умов в кімнаті можна використовувати від однієї до трьох грілок. Обернуті в пелюшки, рушники або спеціальні мішечки, грілки поміщають в ногах (під ковдрою) і з боків (поверх ковдри). Кладуть їх на відстані долоні від дитини. Для постійного контролю за температурою, під ковдрою поряд з малям можна покласти термометр. У жодному випадку (щоб уникнути опіків) не можна підкладати грілку під дитину або класти її зверху (це затрудняє дихання). Міняти грілки потрібно кожних півтори-дві години по черзі, аби навіть на короткий термін не залишати маля без джерела тепла.
А ось обличчя новонародженого обов’язково потрібно залишати відкритим (не прикриваючи його ковдрою). До кінця першого місяця дитя починає самостійно «утримувати» температуру тіла і поступово можна буде відмовитися від штучного обігріву. Температуру тіла недоношеної дитини необхідно вимірювати вранці і ввечері. За рекомендацією лікаря – частіше. Робити це потрібно, не роздягаючи маля.
Дитя, що народилося з масою тіла більше 2 кг, не потрібно кутати. Його одягають, як і інших (доношених) немовлят. Крихіткам з вагою менше 2-х кг потрібно значно більше одежин. Найбільш відповідним одягом для них є трикотажний капелюшок, трикотажна кофтина з капюшоном і зашитими рукавами, підгузник і повзунки. Одягненого таким чином дитя, слід загорнути в байкову ковдру, покласти в шерстяний конверт і зверху вкрити фланелевою ковдрою. До кінця першого місяця слід поступово відмовитися від конверта і ковдри. Не можна затрудняти дихання дитини тугим сповиванням. Аби рівномірно дихали всі ділянки легенів новонародженого, його необхідно регулярно перекладати з одного боку на іншій.
Малят з масою тіла при народженні менше 1500 г в перших 2-3 тижні дома не слід купати. Іншим варто почекати з прийняттям ванни 7-10 днів. У перших 3 місяці життя недоношених дітей купають в кип’яченій воді. Температура води у ванні має бути 38 градусів, а в кімнаті, де відбувається купання, – 25 градусів.
З прогулянками слід бути дуже обережними: різка зміна температури може несприятливо вплинути на здоров’ї малюка. Недоношених дітей, що народилися з масою тіла більше 1500 г, можна виносити на прогулянки починаючи з 2-тижневого віку (у теплу пору року при температурі повітря 25-26 градусів). Перша прогулянка нетривала – всього 10-15 хвилин. Потім час перебування на свіжому повітрі поступово (додаючи по 20 хвилин) доводять до 1-1,5 годин. Восени і весною (при температурі повітря до 10 градусів) можна гуляти лише з грудничками у віці 1-1,5 місяців з масою тіла не менше 2500 р. При температурі повітря нижче 8-10 градусів гуляти з недоношеними дітьми можна лише при досягненні ними віку 2-х місяців і маси тіла 2800-3000 р.
Прищепний календар у недоношених дітей строго індивідуальний. Якщо дитя здорове і має масу тіла при народженні більше 2000 г, то його прищепний календар не відрізнятиметься від доношених дітей. Малятам, що народилися з масою тіла менше 2000 г, щеплення БЦЖ в пологовому будинку не проводиться. Її роблять при досягненні новонародженим маси тіла 2500 р. Дітям, що народилися з масою тіла менше 1500 г, проводять щеплення лише в кінці першого року життя,причому з врахуванням стану здоров’я.
Протягом перших двох років недоношене дитя повинне знаходитися під наглядом кардіолога. Необхідне неодноразове проведення электрокадіографії (ЕКГ), що дозволяє оцінити правильну роботу сердечного м’яза в 2, 4, 6, 12 місяців життя. Ультразвукове дослідження серця (ехокардіографія – ВІДЛУННЯ КГ) дозволяє виявити пороки і інші анатомічні дефекти серця. Його бажано провести в 2, 6, 12, 24 місяців життя дитини.
За недоношеними дітьми за місцем проживання встановлюється диспансерне спостереження до 7 років життя. Обов’язкові періодичні консультації фахівців, в першу чергу невропатолога. У віці 1-2 тижнів і далі проводиться профілактика рахіту: (ультрафіолетове облучення-кварцування, додавання в їжу за призначенням лікаря вітаміну Д, масаж, гартування).
© 2011, Жіночий журнал SUPEROVA.COM. Авторські права застережено.
Сподобалась публікація?
Поділися з друзями в соціальних мережах:|
|
Ця стаття про: вітамін Д, купання, недоношена дитина, прогулянка, профілактика рахіту, температурний режим